Лікар-кардіолог Коренєва Ольга Ігорівна

Serdce

 

Потрібен комплексний підхід.

Серцево-судинні захворювання — головна причина смертності українців. Водночас у більшості випадків хворобам серця можна запобігти.

Нагадуємо про основні фактори ризику цих захворювань та способи профілактики.

Чому виникають хвороби серця: фактори ризику?

Головні фактори ризику, які призводять до серцево-судинних захворювань:

  • Надмірна маса тіла.

 Наразі кожен другий українець має різний ступінь надмірної маси тіла. Це, у свою чергу, може стати причиною більшості хронічних захворювань, у тому числі й серцево-судинних.

  • Підвищений артеріальний тиск.

Кожен третій українець має підвищений артеріальний тиск і часто не знає про це. Підвищення артеріального тиску (артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба) виявляється у 25% дорослого населення України і належить до захворювань, які скорочують тривалість життя та призводять до інвалідності.

  • Вживання алкоголю і тютюну.

Зловживання алкоголем призводить до підвищення артеріального тиску, гіпертрофії серцевого м’яза, розвитку інфаркту міокарда та порушення мозкового кровообігу — інсульту. Кожен п’ятий українець курить і цим, зокрема, істотно підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Інтенсивне куріння з підліткового віку (понад 20 років) може скоротити життя на 20–25 років, в тому числі і внаслідок хвороб серця.

  • Низька фізична активність.

Достатній рівень оздоровчої рухової активності має лише 3% населення України. Недостатня фізична активність призводить до збільшення маси тіла і розвитку захворювань серця.

  • Стрес.

Стрес і тривожні стани більше ніж у 2 рази підвищують ризик серцево-судинних захворювань, а у разі хвороби — ускладнень та смерті.

  • Нездорове харчування.

         Головні вороги серця — переїдання, недостатнє споживання овочів та фруктів, безконтрольне вживання висококалорійної їжі, напоїв, кухонної солі.Високий рівень глюкози у крові мають понад 2 млн українців, половина з яких не знають про це і, відповідно, не отримують необхідного лікування.

 

Які перші ознаки серцево-судинної патології ?

 

На самому початку серцево-судинної недостатності у хворого відчувається задишка. Вона з'являється при будь-якому фізичному напруженні (швидка ходьба, підйом на сходи і т. п.). Надалі задишка не припиняється і тоді, коли хворий знаходиться в спокої, особливо після обіду, ввечері і вночі. Почастішання пульсу - один з перших ознак починається серцевої недостатності. Хворих турбує серцебиття, почуття сорому у грудях, швидка стомлюваність, посилене потовиділення. Працездатність знижується. У силу застійних явищ у легенях інколи розвивається застійний бронхіт, з'являється болісний кашель, а в деяких випадках і кровохаркання (легенева кровотеча). Одним з найбільш важливих проявів серцевої недостатності є застій в печінці. Для серцево-судинної недостатності характерно також порушення травлення (відсутність апетиту, нудота і блювота, відчуття тяжкості, здуття живота.) У черевній порожнині нагромаджується вільна рідина. Порушення діяльності нирок веде до зменшення виділення сечі; більша частина її виділяється вночі. Серцево-судинна недостатність розвивається поступово. Вона може протікати у легкій та важкій формі. У першому випадку ознаки недостатності серцевої діяльності з'являються тільки під впливом якої-небудь навантаження, перш за все фізичної. Під час або після руху з'являється задишка, людина швидко стомлюється і його турбує посилене серцебиття. Відзначається також синюшність губ, невеликі набряки на ногах по вечорам і деяке збільшення печінки. При важкій формі захворювання всі перераховані порушення виражені в більшій мірі і тримаються стійко. Через сильну задишки, серцебиття і слабкості хворому важко ходити, працювати. Печінка значно збільшується і стає хворобливою. Набряки довго не проходять. Живіт від скопилася в ньому рідини збільшений. Сечі відокремлюється мало. У цій стадії захворювання хворі змушені перебувати в ліжку. 

Яка роль дієти в лікуванні хвороби серця та судин ?     

При лікуванні таких хворих надзвичайно важливо дотримувати правильний харчовий режим. Призначаючи дієту, лікарі враховують багаторічні звички до певної їжі і стан травлення. Харчуватися треба регулярно, приймаючи їжу в малих кількостях, 4-5 разів на день. Останній прийом їжі має бути за 3-4 години до сну. Є треба повільно, їжу добре пережовувати. Пити під час їжі не слід. Для поліпшення роботи серця складові частини їжі вводять в певних співвідношеннях. Хворі із серцево-судинною недостатністю повинні їсти трохи менше, ніж здорові люди. У результаті цього організм хворого поступово звільняється від накопичених в ньому (в результаті порушеного обміну) продуктів жирового, білкового та вуглеводного розпаду; зменшується задишка, поліпшується самопочуття, а також і робота серця. М'ясо потрібно вживати в обмеженій кількості і не кожен день. У розладі кровообігу велике значення має перевантаженість організму рідиною. Прийом рідини треба тому обмежити до 3-4 склянок на день. Рясне пиття може повести до накопичення в організмі води і розвитку набряків, схильність до яких у серцевих хворих підвищена. Надмірне вживання рідини веде до вимивання з організму мінеральних солей, вітамінів, а також до перевантаження серця і нирок. При серцевій недостатності в тканинах накопичується натрієва (кухонна) сіль, виділення якої з сечею знижується, що сприяє розвитку набряків. Тому кількість солі, споживана за день, не повинно перевищувати 3-5 р. Зменшення вмісту солі в їжі сприяє розвантаженню організму від рідини. Сердечним хворим найкраще вживати таку їжу, в якій підвищений вміст вітамінів А, В1 і С. Для цього в раціон включають фруктові та овочеві соки, настій шипшини, свіжі овочі, фрукти (апельсини, лимони, антонівські яблука), ягоди (полуниця, суниця, малина) і готові препарати вітамінів. Варити овочі та фрукти слід у закритому посуді, щоб краще зберегти вітаміни.