DSC 0060DSC 0059

 

Нагороджена Почесною грамотою Полтавської обласної держадміністрації за значний особистий внесок у розвиток охорони здоров’я, надання кваліфікованої медичної допомоги населенню, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм  та з нагоди Дня медичного працівника тренер-консультант Міжнародного банку реконструкції та розвитку Полтавської обласної державної адміністрації проект «Поліпшення охорони здоров’я  на службі у людей»  лікар-кардіолог КП «4-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» Погребняк Л.О.

           Грамоту вручив начальник відділу медичних кадрів Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації Оглобля О.М.

 


 

 

 

            13 червня 2019 року відбулися збори трудового колективу  КП "4-ї міської клінічної лікарні ПМР"  з нагоди Дня медичного працівника. Кращим  співробітникам були вручені грамоти управління охорони здоров’я Полтавського міськвиконкому, почесні грамоти президії Шевченківської районної у м. Полтава організації Всеукраїнської організації інвалідів війни, збройних сил та учасників бойових дій та подяки від адміністрації лікарні.

 

 


  

 

взято з: https://gurt.org.ua/news/informator/39081/

d5b29eef

 

У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові.

У резолюції WHA58.13 було зазначено, що Всесвітній день донора крові відзначається щорічно 14 червня. Саме у цей день у 1868 році народився австрійський лікар К. Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.

Донорство – це крок, на який треба зважитись. Адже це не тільки вкрай необхідна для суспільства місія, але й певне втручання в складний людський організм. У свою чергу, держава гарантує донорам пільги та відповідні права, згідно з Законом України від 23.06.1995 р, № 239/95 «Про донорство крові та її компонентів».

Бути донором може бути будь-який дієздатний громадянин України, якому вже виповнилося 18 років. Для проходження процедури треба також проведення медичного обстеження для переконання в відсутності протипоказань. Здати кров можуть і ті особи, які хворі на інфекційні захворювання, але використання отриманого матеріалу від них у подальшому можливе лише для наукових досліджень. Взяття крові не повинно заподіяти шкоду донору. За особистим бажанням, давання крові чи її компонентів може проводитись безоплатно або з оплатою, порядок та розмір якої встановлює Кабінет Міністрів України.

Пільги, які отримує будь-який донор:

-  в день процедури, працівник, який виявив бажання стати донором, може отримати вихідний із збереженням середнього заробітку. Студенти ВНЗ та професійних НВЗ звільняються від занять. Після кожного дня, в який було проведено процедуру давання крові чи її компонентів, у разі, якщо це був вихідний, святковий та неробочий день, донор може отримувати додатковий вихідний. За бажанням, його можна приєднати до відпустки чи використано в інший час протягом року. Якщо донор був залучений до роботи/навчання/несення служби, то він може отримати інший день для власноговідпочинку.

-  в день процедури донору повинні забезпечити безкоштовні сніданок та обід за рахунок того закладу охорони здоров’я, куди він звертається. У разі неможливості, заклад відшкодовує готівкову вартість сніданку тобіду.

У зв’язку з систематичним безоплатним здаванням крові та її компонентів донори отримують додаткові пільги.

Так, особи, що протягом року здавали кров (компоненти), в об’ємі, що в сумарній кількості дорівнює двом максимальним дозам, виплачується допомога з тимчасової непрацездатності у зв’язку з захворюванням у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати донора, незалежно від його стажу роботи. Ця пільга надається протягом року після того, як відбулися процедури у зазначеній кількості. Учні професійних НВЗ та ВЗН, які здали подвійну разову максимально допустиму дозу (сумарно), мають право на отримання грошової допомоги у розмірі 25% від встановленої у навчальному закладі стипендії протягом півроку післяпроцедури.

Крім того, протягом року такі донори мають право першочергово придбати путівки санаторно-курортного лікування за місцем роботи або навчання, та першочергового лікування в закладах охорони здоров’я, що перебувають у державній власності.

Почесні донори України мають окремі пільги:

Донори, які безоплатно здали свою кров в кількості 40 разових максимально дозволених доз чи плазму крові в об’ємі 60 разових максимально дозволених доз, отримують статус Почесного донора України. Такі особи мають посвідчення та нагрудний знак «Почесний донор України». Порядок отримання цих відзнак встановлює Кабінет Міністрів України.

Ті донори, що безоплатно здали кров чи її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз, можуть отримувати інші державні нагороди України.

Пільги, зазначені для почесних донорів:

-  безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування з використанням дорогоцінних металів) у комунальних закладах охорониздоров’я);

-  пільгове придбання ліків (із знижкою 50 % від їх вартості) зарецептами;

-  безплатне забезпечення донорською кров’ю та її препаратами, необхідними для їх особистого лікування;

-  першочергове придбання за місцем їх роботи чи навчання путівок для санаторно-курортного лікування та першочергове  лікування  у закладах охорони  здоров’я,  заснованих  на  загальнодержавній  та  комунальній власності;

-  позачергове забезпечення протезами та іншими протезно-ортопедичними виробами;

-  використання щорічної оплачуваної відпустки у зручний для себечас;

-  отримання надбавки до пенсії розміром в 10 відсотків від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць;

-  отримання пільгових позик для будівництва індивідуального житла відповідно до законодавства.

Нагадаємо, що підставами для надання зазначених пільг є відповідні довідки, що видаються кожен раз донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та чи її компонентів.

Окремо зазначимо, що напередодні здійснення донорської функції, посадові особи установ та закладів охорони здоров’я, повинні поінформувати донора про його права і обов’язки та порядок здійснення процедури. Медичне обстеження та видача будь-яких довідок про стан здоров’я повинні здійснюватися безкоштовно. У тому разі, якщо донор через виконання процедури захворів чи заразився чимось, він підлягає обов’язковому державному страхуванню. Особа може розраховувати на відшкодування шкоди зурахуванням витрат на лікування та посилене харчування. У разі отримання інвалідності через виконання донорської функції, статус прирівнюється до інвалідності, отриманої внаслідок професійного захворювання чи трудового каліцтва.

Внаслідок смерті донора, що настала через виконання донорської функції, родина отримує пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

 

 


 

 

 

 

        Під час Кримської війни, в середині ХІХ століття, англійська сестра милосердя Флоренс Найтінгейл зі своїми помічницями вперше надала допомогу пораненим на полі бою. Завдяки сестрам милосердя були врятовані сотні життів. С того часу вищою нагородою, якою відзначаються медичні сестри – учасниці бойових подій, є медаль “Флоренс Найтінгейл”, а 12 травня, в день народження Флоренс Найтінгейл, святкують Міжнародний день медичної сестри.

       Працівники патронажної служби Спілки Червоного Хреста України, заснованої в 1961 році, користуються заслуженою шаною на міжнародному рівні. Міжнародний Комітет Червоного Хреста присуджує до 50 медалей імені Флоренс Найтінгейл один раз на два роки. За особливі заслуги такою медаллю нагороджені й 17 українських патронажних сестер Червоного Хреста.

       Медик – одна з найгуманніших професій на землі, але серед медиків найлюдяніша, найпочесніша та подеколи найважча професія – медична сестра. У всі часи медичні сестри є зосередженням милосердя, їх так і називають – сестри милосердя. І, мабуть, не випадково, що важка місія медичної сестри здебільшого лягає на тендітні жіночі плечі. Бо саме жіноче чутливе серце, добрі руки та велике терпіння так необхідні у цій професії.

       За ініціативи Міністерства охорони здоров’я України та Асоціації медичних сестер, починаючи з 1997 року, в Україні 12 травня відзначається Всесвітній день медичної сестри.

Від усього серця  вітаємо Вас з професійним святом – Днем медичної сестри!

З нагоди Вашого професійного свята – міжнародного дня медичної сестри прийміть щирі вітання та безмежну вдячність за Ваші чуйні серця, за врятовані життя, за повернуте здоров’я всіх людей!

Зі святом!

 

 

 

Лікар-кардіолог Коренєва Ольга Ігорівна

Serdce

 

Потрібен комплексний підхід.

Серцево-судинні захворювання — головна причина смертності українців. Водночас у більшості випадків хворобам серця можна запобігти.

Нагадуємо про основні фактори ризику цих захворювань та способи профілактики.

Чому виникають хвороби серця: фактори ризику?

Головні фактори ризику, які призводять до серцево-судинних захворювань:

  • Надмірна маса тіла.

 Наразі кожен другий українець має різний ступінь надмірної маси тіла. Це, у свою чергу, може стати причиною більшості хронічних захворювань, у тому числі й серцево-судинних.

  • Підвищений артеріальний тиск.

Кожен третій українець має підвищений артеріальний тиск і часто не знає про це. Підвищення артеріального тиску (артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба) виявляється у 25% дорослого населення України і належить до захворювань, які скорочують тривалість життя та призводять до інвалідності.

  • Вживання алкоголю і тютюну.

Зловживання алкоголем призводить до підвищення артеріального тиску, гіпертрофії серцевого м’яза, розвитку інфаркту міокарда та порушення мозкового кровообігу — інсульту. Кожен п’ятий українець курить і цим, зокрема, істотно підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Інтенсивне куріння з підліткового віку (понад 20 років) може скоротити життя на 20–25 років, в тому числі і внаслідок хвороб серця.

  • Низька фізична активність.

Достатній рівень оздоровчої рухової активності має лише 3% населення України. Недостатня фізична активність призводить до збільшення маси тіла і розвитку захворювань серця.

  • Стрес.

Стрес і тривожні стани більше ніж у 2 рази підвищують ризик серцево-судинних захворювань, а у разі хвороби — ускладнень та смерті.

  • Нездорове харчування.

         Головні вороги серця — переїдання, недостатнє споживання овочів та фруктів, безконтрольне вживання висококалорійної їжі, напоїв, кухонної солі.Високий рівень глюкози у крові мають понад 2 млн українців, половина з яких не знають про це і, відповідно, не отримують необхідного лікування.

 

Які перші ознаки серцево-судинної патології ?

 

На самому початку серцево-судинної недостатності у хворого відчувається задишка. Вона з'являється при будь-якому фізичному напруженні (швидка ходьба, підйом на сходи і т. п.). Надалі задишка не припиняється і тоді, коли хворий знаходиться в спокої, особливо після обіду, ввечері і вночі. Почастішання пульсу - один з перших ознак починається серцевої недостатності. Хворих турбує серцебиття, почуття сорому у грудях, швидка стомлюваність, посилене потовиділення. Працездатність знижується. У силу застійних явищ у легенях інколи розвивається застійний бронхіт, з'являється болісний кашель, а в деяких випадках і кровохаркання (легенева кровотеча). Одним з найбільш важливих проявів серцевої недостатності є застій в печінці. Для серцево-судинної недостатності характерно також порушення травлення (відсутність апетиту, нудота і блювота, відчуття тяжкості, здуття живота.) У черевній порожнині нагромаджується вільна рідина. Порушення діяльності нирок веде до зменшення виділення сечі; більша частина її виділяється вночі. Серцево-судинна недостатність розвивається поступово. Вона може протікати у легкій та важкій формі. У першому випадку ознаки недостатності серцевої діяльності з'являються тільки під впливом якої-небудь навантаження, перш за все фізичної. Під час або після руху з'являється задишка, людина швидко стомлюється і його турбує посилене серцебиття. Відзначається також синюшність губ, невеликі набряки на ногах по вечорам і деяке збільшення печінки. При важкій формі захворювання всі перераховані порушення виражені в більшій мірі і тримаються стійко. Через сильну задишки, серцебиття і слабкості хворому важко ходити, працювати. Печінка значно збільшується і стає хворобливою. Набряки довго не проходять. Живіт від скопилася в ньому рідини збільшений. Сечі відокремлюється мало. У цій стадії захворювання хворі змушені перебувати в ліжку. 

Яка роль дієти в лікуванні хвороби серця та судин ?     

При лікуванні таких хворих надзвичайно важливо дотримувати правильний харчовий режим. Призначаючи дієту, лікарі враховують багаторічні звички до певної їжі і стан травлення. Харчуватися треба регулярно, приймаючи їжу в малих кількостях, 4-5 разів на день. Останній прийом їжі має бути за 3-4 години до сну. Є треба повільно, їжу добре пережовувати. Пити під час їжі не слід. Для поліпшення роботи серця складові частини їжі вводять в певних співвідношеннях. Хворі із серцево-судинною недостатністю повинні їсти трохи менше, ніж здорові люди. У результаті цього організм хворого поступово звільняється від накопичених в ньому (в результаті порушеного обміну) продуктів жирового, білкового та вуглеводного розпаду; зменшується задишка, поліпшується самопочуття, а також і робота серця. М'ясо потрібно вживати в обмеженій кількості і не кожен день. У розладі кровообігу велике значення має перевантаженість організму рідиною. Прийом рідини треба тому обмежити до 3-4 склянок на день. Рясне пиття може повести до накопичення в організмі води і розвитку набряків, схильність до яких у серцевих хворих підвищена. Надмірне вживання рідини веде до вимивання з організму мінеральних солей, вітамінів, а також до перевантаження серця і нирок. При серцевій недостатності в тканинах накопичується натрієва (кухонна) сіль, виділення якої з сечею знижується, що сприяє розвитку набряків. Тому кількість солі, споживана за день, не повинно перевищувати 3-5 р. Зменшення вмісту солі в їжі сприяє розвантаженню організму від рідини. Сердечним хворим найкраще вживати таку їжу, в якій підвищений вміст вітамінів А, В1 і С. Для цього в раціон включають фруктові та овочеві соки, настій шипшини, свіжі овочі, фрукти (апельсини, лимони, антонівські яблука), ягоди (полуниця, суниця, малина) і готові препарати вітамінів. Варити овочі та фрукти слід у закритому посуді, щоб краще зберегти вітаміни.